- отуплювати
- -юю, -юєш і отупля́ти, -я́ю, -я́єш, недок., отупи́ти, отуплю́, оту́пиш; мн. оту́плять; док., перех.Робити розумово несприйнятливим, обмеженим, тупим.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
отуплювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
отупити — див. отуплювати … Український тлумачний словник
отупляти — див. отуплювати … Український тлумачний словник